2 квітня президент США розпочав глобальну “тарифну війну”, запровадивши мита на товари з більшості країн. Скотт Бессент заявив в ефірі Fox News, що майже 70 держав звернулися до Вашингтону з проханням розпочати переговори щодо митних бар'єрів, висловивши готовність "сприяти відновленню балансу світової торгівлі". Також він повідомив про старт переговорів із Японією, з якою США мають намір "побудувати нову золоту еру глобальної торгівлі, що відповідає баченням президента".
Журналісти From-UA звернулися до експерта Віталія Бали, економіста та спеціаліста з міжнародної торгівлі, з питанням: чому все це відбувається? Чи мають усі країни тепер їхати на уклін до Трампа? Який сенс цієї тарифної війни, і чим вона може завершитися?
— По-перше, на мою думку, точніше називати це торговою війною, бо тарифи якраз стосуються товарів, які йдуть до США з інших країн. І насправді є багато країн, які експортують до США свою продукцію і дуже залежать від цього. Наприклад, в Південно-Східній Азії є блок АСЕАН, який об'єднує ці країни.
Той же В'єтнам, який має зараз 49% мита, встановленого Трампом, — це, напевно, найбільший показник. Сінгапур має 10%, а В'єтнам — 49%, при тому, що він на 70% залежить від того, що він експортує. Це серйозний удар, і В'єтнам виступив з ідеєю скасувати мита на американські товари (вони насправді незначні), щоб хоча б на 45 днів відтермінувати введення цих мит. Ці країни дійсно дуже серйозно постраждають.
Удар по В'єтнаму — це ще й певною мірою удар по Китаю, бо Китай через В'єтнам експортує частину товарів. Тобто ці маленькі острови й країни дивуються, чому на них введені тарифи. Бо через них проганяються певні товари й фінанси, тобто це все має певний сенс, а не виглядає безсенсово, як може здатися деяким.
— Пролунала заява від США, що якщо Китай до завтра не зніме 34%-ві мита, який він ввів у відповідь, то США ще введуть мита у 50%.
— Трамп це вчора сказав на зустрічі з Нетаньяху, а вже сьогодні Міністерство торгівлі Китаю повідомило, що воно буде йти цим шляхом до кінця стосовно цих мит. Вони абсолютно ніяк не зреагували на це. Я маю на увазі, що вони, з моєї точки зору, вже послали Трампа.
Тобто вже є заяви від Китаю, Пекін вже зреагував, і Сі Цзіньпін не дрогнув. Побачимо, як європейці і інші країни будуть приймати якісь рішення чи домовлятися.
З моєї точки зору, задумка всієї цієї затії, яку здійснив Трамп, — спроба зробити Америку знову багатою, і в цьому дійсно є певні моменти. З тим же Китаєм, в чому проблема? Там є великий дисбаланс, сотні мільярдів у мінус для США. І як він каже, тарифи нібито вирівнюються, як і в інших країнах, так і в США. Він хоче повернути виробництво, надати робочі місця, хоча це питання доволі спірне, враховуючи розвиток штучного інтелекту та роботизації. Не думаю, що це дасть багато робочих місць, але побачимо.
Але з передвиборчої кампанії, яку він вів, і всіх цих обіцянок, він просто зараз таким чином це демонструє.
Він же як говорить? Вони нас всіх обкрадали. Він навіть сказав, що ЄС був створений з єдиною метою — це обкрадати США, щоб забирати гроші. І це все красиво звучить.
Проблема трошки в іншому, з моєї точки зору. Це все б'є по загальній світовій економіці, і фактично введення цих тарифів, на мою думку, це завершення, як я це називаю, ери глобалізації. Тепер кожна країна, бачите, думає про себе, всі намагаються домовлятися.
Є певні регіональні блоки, от, наприклад, АСЕАН, які виступають єдиним фронтом, хоча поки що невідомо, що вони зможуть сформулювати. Але 10-го числа у них зустріч, на якій вони сформують свою позицію. Вони говорять в контексті саме домовлятися, тобто розмовляти, а не робити ескалацію.
Хоча я думаю, що якщо не вийдуть деякі моменти у певних країн, то вони можуть по-іншому на це все зреагувати, от як зараз Китай на це реагує.
А всі дивляться зокрема і на Китай, бо Китай фактично серед країн глобального Півдня і так був країною №1. Там є конкуренція з Індією, але в цій ситуації я не чув, щоб була якась реакція від Індії стосовно цих мит на їхні товари, тобто будемо дивитися.
Але глобальний Південь, на мою думку, якщо Китай не буде поступатися, може об'єднатися навколо Китаю, і це буде проблематично для Трампа. Поки що з Канадою та Мексикою все зависло, яких він теж лякав.
Тобто ті, які не лякаються, Трамп поки ставить на паузу, а от з Китаєм у нього дійсно проблеми.
У Китаю ж не тільки ці 34%, він ще й відмовився продавати “Тік-Ток” Америці. У вівторок вже домовився віце-президент Венс, там мали, по-моєму, 3 структури інвестувати. Хотіли, щоб китайцям залишилось 20%.
А в середу, 2 квітня, Трамп ввів тарифи, і вже в четвер Китай відмовився продавати. Трамп продовжив на 75 днів цю ситуацію, хоча по закону, який конгрес проголосував у 2024 році, вже 5 квітня вони мали продати або закрити.
Тобто якщо країни не злякаються, то будуть серйозні проблеми, на мою думку, в США. Тим більше, що той же банк американський Gold Sachs, якщо я не помиляюсь, вчора дав свій прогноз. Якщо минулого тижня він давав прогноз 35% можливість, то зараз — 45% можливість рецесії в Америці, тобто збільшується. Тобто це може піти таким бумерангом до американців.
Але, як на мене, ері глобалізації капець. Я думаю, що він хоче просто ту фінансову торговельну систему, яка склалася після Другої світової війни, перекрутити, щоб Америка була №1, а він на чолі керував всім світом. В мене таке враження від його всіх цих задумок.
Але там же не тільки він, за ним стоять і інші люди, ті ж мільярдери Силіконової Долини, які фактично привели його до влади. Хоча вони насправді зараз дуже серйозно втрачають. Та ж Meta і Apple, вони втратили буквально на другий чи третій день по 8%, капіталізація акцій впала.
Тому ця ситуація зараз продемонструє, чи прогнеться світ під Трампа і чи спрацює цей його такий наскок, його бажання: от він всіх налякав, а тепер всі мають домовлятися і їхати до нього, щоб це було вигідно Америці.
Може, будуть щось в замін пропонувати, там різні варіанти є. От бачите, в Україні вони хочуть забрати всі наші корисні копалини. Я думаю, що до кожної країни у них буде свій підхід в інтересах самого Трампа чи його бізнес-партнерів, але вони, безумовно, будуть це використовувати.
Тому це стане таким лакмусовим папером, що буде далі: чи ця його затія провалиться з тріском і республіканцям як партії буде капець на проміжних виборах 2026 року, чи він зможе зробити якийсь гешефт і для себе, і, можливо, для США.
Але ситуація, як на мене, на сьогоднішній день непрогнозована, і вона може розвиватися як в один бік, так і в інший.
Хоча, знову ж таки, такий серйозний опонент, як Китай, друга економіка світу, якщо вони почнуть реальну торгову війну з Америкою, а до Китаю приєднаються країни глобального Півдня, та ж Бразилія, Індія, як приклад я просто можу навести, про це мало хто чув і знає.
30 березня в Сеулі була зустріч міністра промисловості і торгівлі трьох цікавих країн: Південної Кореї, Японії та Китаю. І вони зробили там заяву, що вони будуть робити все для того, щоб створити, як вони це назвали, сприятливе середовище для інвестицій і торгівлі. Крім того, вони ще хочуть прискорити те, що почали в 2013 році — перемовини щодо створення тристоронньої всеосяжної зони вільної торгівлі. Бачите, які навіть об'єднуються країни — Японія і Китай. Тому там все може бути зовсім не так, як планує Трамп.
А ці країни, як, наприклад, В'єтнам, які дійсно сильно залежать від експорту і надходжень, що становлять більше 50% їхнього бюджету, а тим більше, що в основному це все йде в США, будуть бігти і домовлятися, це очевидно. Інакше їм капець. Це якщо такі невеликі країни, а розвинуті країни Трамп лякає іншим. Він лякає, що він не буде їм безпеку надавати, це щодо Європи.
Він же як говорить Європі? 20%, але ви йому маєте ще платити як типу репарації за те, що США витрачали, а якщо не будете це платити, то я вам не даю гарантії вашої безпеки. Він Путіним лякає всіх, тому на Росію не були введені ніякі мита. Там Хегсет, економічний директор Білого дому, щось виступав і сказав, що це тому, що мирні перемовини, тому Трамп не хоче вмішуватися.
Але на Україну, яка теж веде мирні перемовини і є жертвою агресії, 10% мита були введені. Всі розвинені країни лякаються Росією через безпеку. А слабші країни змушують. Що мене здивувало, так це те, що саме країнам, які навіть не можна назвати індустріальними, були введені найвищі тарифи.