Дональд Трамп оголосив про запровадження масштабних мит на імпорт у США, що охоплюють торгівлю на трильйони доларів. Він заявив, що підписує "історичний указ" про взаємні тарифи, які зрівнюють умови торгівлі. Трамп розкритикував Таїланд, Індію та В'єтнам за високі мита на американські товари, порівнявши їх із низькими ставками США. Як приклад він зазначив, що Індія стягує 70% мита на мотоцикли, тоді як США — лише 2,4%. Президент також наголосив, що деякі союзники встановлюють несправедливі тарифи, заявивши, що "іноді друзі гірші за ворогів".
Як та на що вплине торгова війна Трампа і які ризики вона в собі несе, From-UA запитав у політичного експерта та колишнього першого заступника секретаря РНБО Степана Гавріша:
— Трамп 2 квітня представив стратегію “дня звільнення Америки” і заявив про ухвалення найважливішого в історії країни рішення. Це, зокрема, відповідь і партнерам Америки, які десятиліттями її грабували й принижували, коли друзі виявлялися гіршими за ворогів.
Фактично йдеться не просто про введення торгових тарифів, тобто податку на імпорт товарів до США, а про злам світової системи торгівлі. Якщо раніше Трамп діяв точково, намагаючись обмежити окремі торгові зв’язки, зокрема з ЄС, то тепер він оголосив про запровадження мит і податків для абсолютної більшості країн. За моїми підрахунками, це приблизно 138 зі 180 держав і територій світу.
Ці мита, з універсальною базовою ставкою 10%, почнуть діяти з 5 квітня, а взаємні мита — з 9 квітня. Вони розподілені так, що для імпорту з 60 найбільших торгових партнерів США ставки стартують приблизно з 60%, тоді як для країн англосаксонської групи та малих економік становлять близько 10%.
Наприклад, для Китаю мита встановлено на рівні 54%. В'єтнам, який за тиждень до цього заявив про готовність пом’якшити торговельні відносини з США та відмовитися від більшості тарифів на американські товари, отримав ставку 46%. Для Таїланду мита становлять 36%, Японії — 24%, Камбоджі — 49%, Південної Африки — 30%. Тайвань, як найближчий союзник, отримав 32%, ЄС — 20%, а Україна, Велика Британія та Австралія — по 10%.
Україна, яка воює та зазнає колосальних втрат — економічних, людських, історичних, — опинилася під ударом США не лише в цьому аспекті, а й через вимогу фактично передати свої надра в експлуатацію Сполученим Штатам. Це можна розцінювати як серйозний колоніальний виклик для свідомості українців, нації молодої демократії, яка намагається протистояти великій ядерній державі.
При цьому в списку відсутні Росія, Білорусь і Північна Корея. Прес-секретар Трампа пояснила, що щодо цих країн мита були введені раніше, а торгівля з ними перебуває на мінімальному рівні або, як вона зазначила, взагалі не ведеться.
Але справа навіть не в цьому. Мені здається, що йдеться про певну біполярність політики США щодо Росії. Зараз Москва направила до Вашингтона Кирила Дмитрієва — особистого представника Путіна і його праву руку в переговорах з Віткоффом, який мав зустрітися з ним, щоб зрозуміти, як Америка діятиме щодо Росії.
З одного боку, Кремль вимагає відновлення “Чорноморської ініціативи” як частини мирного процесу. З іншого боку, Росія прагне зберегти високу інтенсивність війни в Україні, щоб досягти військової перемоги. Ця подвійна гра наштовхнулася на зміну позиції Трампа, який після візиту президента Фінляндії Олександра Стубба почав краще розуміти задум Путіна. Стубб дав зрозуміти Трампу, що Росія невиправна і Путіну довіряти не можна.
В зв'язку з цим можливо так, що США не прийняли рішення щодо Росії з огляду на те, що вони або збираються дійсно задовольнити вимогу Путіна і зняти частину санкцій, зокрема дозволивши позичати гроші на міжнародних ринках, чого вкрай не вистачає Путіну для купівлі технологій ведення війни. А з іншого боку, не виключено, що Трамп готується, можливо, підвищити санкції, ввести, як він обіцяв, торгове ембарго на нафту чи 500%-ві торгові тарифи на нафту за проєктом закону, який подали 50 сенаторів для того, щоб натиснути на покупців російської нафти і фактично повністю обмежити можливості закуповувати таку нафту.
Врешті слід розуміти, що Трамп намагається, по суті, зламати світову систему інтернаціональної кооперованої торгівлі, яка склалася не як взаємодія окремих країн, а як глобальний єдиний організм, де всі зв’язки та відносини регулюються ринковими законами.
Учора Трамп порушив цей баланс, тому фондові ринки США, а також євразійські (хоч і в меншій мірі), почали падати. Сьогоднішній і завтрашній день покажуть масштаб цього обвалу. На даний момент уже очевидно, що фондові ринки втратили приблизно 2 трлн доларів.
Міністр фінансів США Бессент пригрозив країнам, які збираються ввести взаємні торгові обмеження проти США, що в такому випадку США введуть ще більші мита проти їхніх товарів. Але це означає лише одне — країни будуть захищатися.
Заяви ЄС, Канади, Китаю, Британії та інших країн свідчать про те, що всі будуть захищати свої ринки та національні інтереси, не піддаючись шантажу з боку президента США. І справді, політику Трампа можна назвати шантажем, його спроби змусити весь світ працювати на США.
Логіка дуже проста. Ціни на імпортні товари, тобто на товари з країн, які ввозяться в США, повинні знижуватися. З іншого боку, імпортери повинні захотіти будувати заводи на території США, щоб отримати інші тарифи та податки, що дозволить їм виробляти більше продукції. І тоді у Трампа з’являється можливість знизити податки для американців і розширити їхню дорогу до "золотої ери Америки".
Це наївність, і вона побудована на нерозумінні існуючих економічних законів. Тому абсолютна більшість економістів світу виступили з критикою такої практики, яка може призвести до серйозної рецесії в самих США, ЄС та інших країнах.
Але може так статися, що бідні країни потраплять у важку хвилю фінансово-економічної та соціальної кризи. Тому в американському сенаті вчора було проголосовано за закон, у якому конгресмени та сенатори постановили скасувати обмеження щодо Канади і скасувати надзвичайний стан, введений Трампом, щоб припинити цю торгову війну зі світом.
Проте я думаю, що Трамп цього виконувати не буде і не збирається.
У фіналі ми входимо в нову еру кризи, яка і без того є надзвичайно складною через війну в Україні з Росією та конфлікт на Близькому Сході між Ізраїлем і “Хамасом” на території Гази, а також через те, що Іран готується до війни зі США та Ізраїлем. Крім того, осередки тероризму ІГІЛ та “Аль-Каїда” збираються діяти на арабському та африканському континентах.
Тому ця криза лише посилить протистояння в світі.
Що стосується ЄС та України, то Україна залишається найважливішою частиною європейської, в тому числі і фінансово-економічної, системи. Європейський Союз може відповісти США зворотними тарифами, і, скоріше за все, це буде мати відповідь, за заявою Урсули фон дер Ляйєн.
Але одночасно ми бачимо, як ця модель працює в Росії, коли гроші з економіки, що перегрівається через надмірний рівень виробництва товарів і неможливість вирівняти їх споживання, будуть спрямовуватися в воєнну економіку. Саме фінансування державою виробництва ВПК, виробництва зброї та підвищення озброєнь дозволить зняти зайву напругу, яка виникатиме через дисбаланс між випуском товарів і можливістю їх споживати, хоча європейський ринок є значно більшим за американський по своїй природі. І зрозуміло, що європейці вже заявили про розширення відносин з Китаєм.
Китай спільно з Південною Кореєю і Японією створюють спільну зону торгівлі, до якої може приєднатися Австралія. І думаю, що найближчим часом ми побачимо переговори між цілими низками регіональних великих держав, груп держав, союзів і альянсів щодо протистояння США.
Я вважаю, що якщо Трамп ще вчора балансував на канаті, тримаючи в руках велику жердину, яка дозволяла утримувати баланс, то сьогодні вона впала, і він починає хитатися над безоднею.