Учора Дональд Трамп і Володимир Путін знову провели телефонну розмову – це вже друга їхня бесіда після того, як Трамп обійняв посаду президента США та розпочав реалізацію свого плану щодо завершення війни в Україні. Пізніше Трамп у своїй соцмережі Truth Social знову назвав свої контакти з Путіним «дуже хорошими та продуктивними». За його словами, йому вдалося домовитися з Путіним про негайне припинення обстрілів енергетичних об'єктів, «з розумінням того, що ми швидко працюватимемо над повним припиненням вогню».
Інтернет-видання From-UA звернулося до українського політтехнолога, директора Агентства моделювання ситуацій Віталія Бали з проханням проаналізувати цю розмову з точки зору нових аспектів, які могли бути почуті:
– З моєї точки зору, і я про це давно говорив, Путін затягуватиме час, поки російська армія так чи інакше просувається. Це абсолютно очевидно.
Тому всі розмови про припинення вогню, безумовно, не можуть бути ним категорично відкинуті, але з точки зору звичайної логіки йому зараз невигідно зупинятися та погоджуватися на перемир'я.
На мою думку, ці переговори з Трампом більше спрямовані на відновлення особистих контактів між ним і Путіним, а, можливо, згодом – і між США та РФ. Для Росії зараз надзвичайно важливо, щоб питання санкцій почало вирішуватися на її користь.
Отже, загалом усе, що зараз обговорюється, виглядає як чергове окозамилювання.
При цьому Трампу в будь-якому разі потрібні конкретні дії та результати, адже він не звик довго чекати, якщо процес затягується.
Тому в цьому конкретному випадку, сподіваюся, вони все ж намагатимуться ухвалити якесь рішення. Однак, наскільки воно відповідатиме інтересам України – питання відкрите. Адже все, що Путін постійно заявляє та пропонує, жодним чином не відповідає тому, що потрібно Україні.
Тому в цьому контексті, скажімо так, на кого Трамп зможе більше натиснути, на того він й буде тиснути.
– А європейські спільноти як будуть реагувати на це?
– Ну, європейці вже прокинулися, і це в даному контексті дуже добре. Там чітко заявлено, що питання європейської безпеки, зокрема війни в Україні, не може вирішуватися без участі України та Європи.
Тому, з моєї точки зору, усе залежатиме від того, що саме зможуть реально запропонувати Трамп і Путін. Тоді вже можна буде оцінювати реакцію, бо поки що це виглядає як ходіння по колу: всі кажуть "за", звісно, "за" – і на цьому все.
На жаль, Україна зараз не має тієї сильної позиції, яку наприкінці свого терміну прагнув забезпечити Байден і про яку говорила Європа.
Сподіваюся, що Трамп не чинитиме надмірного тиску на Зеленського, змушуючи його до кроків, які не будуть сприйняті в Україні.